Ось і завершилися 2 тижні нашої програми «Родинної реабілітації учасників бойових дій». Це був надзвичайний досвід для нас усіх, сповнений злетами і відкриттями, сльозами радості і печалі від пережитого. Ми разом пройшли цей непростий шлях пошуку та відновлення самих себе, ми спостерігали, як вдихається нове життя у стосунки сімей, по-новому пізнаються власні діти та зароджується міцна дружба.
Ми старалися бути відкритими до почуттів і поглядів один одного, з легкістю і посмішкою обговорюючи важливі і важкі теми. І нам вдалося відкрити внутрішню силу в собі і один одному, а ще навчитися перетворювати проблеми в задачі, що можна вирішити. Ми зустрілися з людьми, кожен з яких має глибокі старі рани, які ми обережно обробили живильним бальзамом спільної праці, і тепер вони стали досвідом, з яким ми розуміємо, що робити далі і як радіти життю. Ми хотіли і намагалися просто жити, жити цікавим і наповненим турботою один до одного і самих себе життям. Ми усвідомили, що не самотні, адже є один у одного.
Важливу увагу ми приділяли психологічним заняттям, як простору для емоційного зростання і усвідомлення. Кожна тема цих занять була важлива і потрібна: про особисті кордони, про розуміння емоцій своїх і своїх рідних. Ми заглиблювались у нейропсихологію і досліджували вплив стресу на пам'ять , сон і мислення. Також у підсумку кожного дня ми говорили про "КРИЛА", про ситуації і людей, які нас окриляють і кожен з учасників ЗЛЕТІВ завдяки команді.
Кожен день проекту був сповнений здивуванням і відкриттями. І ми збережемо, наче на фотоплівці своєї пам’яті, спогади про могутні широкі гори, запальні і шалені танці, щирі посмішки, душевність і турботу кожного з нас. До речі, поділимося одним з таких спогадів! За традицією учасники проекту піднялися на гору Маковицю, розташовану в м. Яремче. Такий похід був мрією багатьох батьків та дітей. Навіть трирічні дітки підкорили гору 980 метрів у висоту! На вершині нас зустріли неймовірні краєвиди, сонячна погода, радість від підкорення вершини, дегустація гуцульських сирів, підбадьорення та хороший настрій!
Але з особливою тендітністю ми збережемо у душі любов та вдячність до кожного учасника, який став для нас частиною родини. Ми всі вкотре переконалися у тому, наскільки Українська Родина є неймовірно могутньою, міцною, ніжною і теплою фортецею, на якій тримається наша мила Україна!
Зрештою, додому всі повернулися щасливі, втомлені з новим досвідом та враженнями! Ми щиро вдячні кожному, хто був з нами на шляху проекту «Родинної реабілітації учасників бойових дій». Ви неймовірні! Сподіваємося, що попереду нас чекатимуть ще більше позитивних спільних спогадів та вражень!